В ДНЗ "Запорізький прфесійний ліцей" пройшло засідання педагогічного колективана якому виступили методист ліцею Жижко Андрій Олександрович, викладач української мови Гнатенко Світлана Анатоліївна, які розкрили широкі аспекти запровадження свята.

День захисника України має значно ширший контекст, аніж привітання чинних військовослужбовців. Це й день пам’яті та пошани всіх, хто впродовж століть боровся за свою землю і відстоював суверенітет України після здобуття нею незалежності. Сьогодні справа захисту української незалежності згуртувала і кадрових військових, і добровольців, і волонтерів, тому коло тих, кого ми вшановуємо як захисників України, включає і їх.

День захисника України призначено на церковне свято Покрови Пресвятої Богородиці. В Русь-Україну це свято прийшло з Візантії після запровадження християнства. Князь Ярослав Мудрий над Золотими Воротами в Києві збудував надбрамний храм на честь Богоматері. Українська традиція вшанування Покрови була продовжена в козацьку добу. На Запорозькій Січі це свято було одним з найголовніших. Цього дня відбувалися ради, де вибирали кошового та старшину, а січові церкви зводили передусім на честь Покрови Пресвятої Богородиці. У Гетьманщині виникає й цілком новий тип ікони — «Козацька Покрова». На ній під омофором Діви Марії іконописці розміщують українських ієрархів, гетьманів, старшину та значних козаків. У XX ст. традицію пошанування Покрови як опікунки українського війська перейняла Українська повстанська армія. Саме день 14 жовтня 1942 року вважається символічною датою її постання.

Нинішній український воїн, який захищає українську державність у зоні АТО, — спадкоємець нескорених — тих, хто боронив кордони й безпеку своєї землі впродовж століть, часто в неймовірно складних умовах відсутності державності та атак значно сильніших ворогів, — дружинників княжих часів, козаків, січових стрільців, воїнів Української революції 1917-1921 років, повстанців Холодного яру та вояків УПА. Їх усіх — від давнини до сьогодення – і вшановуємо 14 жовтня, у День захисника України.

Повідомлення до Дня захисника України:

1. У переломні моменти своєї історії українці здатні були творити своє військо, навіть не маючи держави.
2. Українці здобували перемоги там, де це здавалося неможливим, продовжували боротьбу у здавалося б безнадійних умовах. Врешті сила нескорених поколінь увінчалася перемогою — відновленням незалежності після століть бездержавності. Сила нескорених нині дозволяє ефективно протистояти російській агресії, перемагати одну з найпотужніших армій світу.
3. Уявлення про українців як про народ «гречкосіїв», нездатний себе захисти, нав’язане російською/радянською пропагандою. Історія свідчить: Українці — народ-військо, здатний об’єднатися заради захисту своєї землі.
4. 14 жовтня — головне військове свято країни. Воно поєднує українські військові традиції княжих і козацьких часів, Української державності 1917-1921 років, боротьбу УПА та сьогодення. Вшановуємо не лише військовослужбовців, а й волонтерів та всіх, хто взявся зміцнювати обороноздатність України після початку російської агресії.
5. У теперішній гібридній війні з російською армією перемогу може здобути лише сучасне українське військо, а не пострадянська армія, яку ми мали до 2014 року. Елементом модернізації збройних сил є використання українських військових традицій.
6. Українська армія завжди була тісно пов’язана з народом, а народ – зі своїм військом. І в цьому була сила і війська, і народу. Нині це, зокрема, засвідчує потужний добровольчий і волонтерський рух.
7. Сильна армія – запорука сильної держави.
8. Українці — народ-військо.